Подорож у країну казок

Літературний ранок для молодших школярів

Боцвін Тетяна Володимирівна –бібліотекар Балико –Щучинської ЗОШ І – ІІ ступенів

(Перед початком Свята відкривається виставка з природного матеріалу на тему казок. Сцена затемнена, на сцені стоїть дерево та хатка. Глядачі запрошуються в глядацьку залу).

(Під казкову мелодію виходить Чарівниця).

Чарівниця. Розповім я казку - білу снігопаску: В озері під льодом риба ловить ряску, У гаю чи в полі вночі - заметілі, Сняться сни зайчиськам капустяно-білі. В димарі під стріхи сови залітають. В ніч таку в оленів роги виростають. Лоскотон питає: «В казку віриш, хлопче?», А чому б не вірити? І таке буває. Кажуть, що без казки і життя немає.

Любі діти! Ви сьогодні прийшли на зустріч з казкою! Будьте допитливими - і казка огорне вас своїм теплом. Будьте пильними - і ви зумієте побачити безліч цікавого. Але... я вже чую кроки. То поспішають на свято казкові герої.

(Звучить чарівна мелодія. З-за дерев виходить Івасик-Телесик і щось шукає).

Івасик. Ось тут я відпочину трохи. (Сідає на пень).Ну, що ж мені робити? Я випав із книжки і тепер не знаю, як повернутися в свою казку.

Голос Феї. Не сумуй, Івасику-Телесику! Тобі допоможуть діти, які добре знають казки. Пам'ятай, як тільки почуєш оцю чарівну мелодію, знай, ти - на правильному шляху.

(Звучить мелодія. Івасик побачив дітей).

Івасик. Скільки дітей зібралось тут! Вітаю вас, друзі! Ми з вами давні знайомі. Тепер ви знаєте, з якої я казки. Допоможіть, будь ласка, знайти до моєї казки дорогу. У мене є три загублені речі. Назвіть, з яких казок вони?

(Стріла, Колобок, рукавичка).

(Діти відгадують казки. Звучить чарівна музика).

Івасик. Спасибі вам, друзі. Мені час вирушати в дорогу.

(Івасик йде. З лісу виходять Дід і Коза).

Дід Кізонько моя мила, кізонько моя люба, Як там твої зубоньки після сніданку?

Коза-Дереза. Як та й як. Краще б «Бленд-а-мед» купив, ніж оце питаєш.

Дід. Кізонько моя мила, кізонько моя люба! Як там твоя вовночка після вранішньої прогулянки?

Коза. Ой, Діду, ще й питаєш! «Хед-енд-шолдерс» щоб купив, бо Бабка нічого не напряде і тобі не нав'яже обнову. Що ж оце я купаюся у «Кря-кря»? Згодом у качку перетворюся.

Дід. Не кричи, не кричи! Всього куплю, як тільки онуки розбіжаться!

Коза. Іди, он вже побігли!

(Дід йде. До Кози підкрадається Баба-Яга).

Яга (ласкаво).Кізонько, яка ж ти гарненька! А які в тебе зубки біленькі, вовночка м'якенька, ріжки довгенькі!

Коза. Годі, годі! Іди відсіль, не заважай їсти!

Яга. Кізонько-красуне! Не жени мене! Я тобі подарую фрукт смачненький. Аяк скуштуєш його, станеш ще гарнішою.

Коза. Ну, давай, як хочеш. Тільки пасися віддалі.

Яга. Ні-ні! Мені твоя трава не треба. Краще послухай сюди. Зараз прийде один хлопчик. Ти йому не допомагай ні в якому разі. Бо уся сила фрукту пропаде.

Коза. Давай! (Яга дає фрукт).

Яга. Запам'ятай це! А я тим часом піч розтоплю. (Тікає).

Коза. Але я нічого не обіцяю!

(Коза їсть фрукт. З'являється Івасик-Телесик ).

Івасик. Добридень, кізонько! Будь ласка, допоможи мені.

Коза. Що? А, це ти! (Продовжує жувати).

Івасик. Кізонько, я потрапив сюди із іншої казки і не знаю тепер де мій дім. Скажи, ти знаєш, є у твоїй казці маленький хлопчик Івасик? Ну, допоможи мені, я ж пропаду! Будь ласка, будь ласка! (Плаче).

Коза. Ну, добре! (До глядачів).Я ж не обіцяла... (До Івасика).Зараз поміркую!... Дід є, Баба є, а Івасика - немає.

Івасик. Що ж мені робити?

Коза. Діти, на чому мандрує Баба-Яга?

Діти. На мітлі, ступі!

Коза. Я запрошую сюди діточок, в яких на квитку намальована мітла. У нас є дві команди: команда Кози і команда Телесика. Ваша задача - помандрувати на мітлі. (Перший учасник команди сідає верхи на мітлу, оббігає навколо стільця, біжить до команди і забирає наступного, і так дачі).

(Діти грають. Звучить чарівна мелодія).

Івасик. Ой, які ви молодці! Спасибі вам! А мені вирушати в дорогу!

(звучить мелодія. Із-за кущів, позіхаючи, виходить старий Кіт).

Кіт. Хоч мене господар і вивіз із дому до лісу, а мені тут непогано живеться з жінкою Лисицею. Уловить де курочку, то сама не з'їсть, все мені принесе.

Позаду підкрадається Баба-Яга).

Яга. Здоровенький був, Котику!

Кіт. М’яу!...

Яга. Хочеш мати свій власний ставок, де є багато рибок та качок?! А?!

Кіт. Авжеж. Але ти задарма нічого не даси, що я повинен зробити?

Яга. Та робота неважка. Треба затримати Івасика, щоб він не потрапив у власну казку, а навпаки - потрапив до мене в піч! Зрозумів?

Кіт. Авжеж...

Яга. Ні в якому разі не допомагай йому і ні ким не товаришуй. Ходімо, я розповім, як його знайти.

(Звучить весела музика. Вибігає Зайчик).

Заєць. Пан Коцький! Пан Коцький! (Із-за дерева з'являється Ведмідь).

Ведмідь. Чого розшумівся, косий? Усіх бджіл лякаєш!

Заєць. У нас у лісі якийсь пан об'явився!

Ведмідь. Як би я хотів побачити цього Пана Коцького, про якого увесь ліс гомонить.

Заєць. Авжеж! Але всі кажуть, що він дуже злий і голодний.

Ведмідь. Так це правда? (Думає).А ми йому добрячий харч приготуємо. І він нас не з'їсть.

Заєць. Який ти розумний! Я принесу моркву.

Ведмідь. А я - меду! (Звірі помічають Івасика).

Заєць. Дивись! Хто це такий?

Ведмідь. Стривай! Мабуть, це Пан Коцький.

Ведмідь. О-го! Та він, мабуть, голодний!

Заєць. Хуткіш побігли його годувати! Тільки ти перший! Бо ти такий гладкий і йому буде важко тебе з'їсти.

Ведмідь. Та ні! Йди ти перший! Ти маленький, худенький! Він тебе не захоче їсти. (Позаду з’являється Івасик).

Івасик. Добридень! Ви не знаєте...? (Торкається до Зайця).

Заєць. Ай-яй-яй! Він хвоста мені відкусив! Скоріш годуй його, поки мене всього не з'їв!

Ведмідь. Добридень, пане! Сідайте, будь ласка! Ви, мабуть, дуже зголодніли? (Заєць пхне до рота моркву).

Заєць. їжте! їжте! (Годує його).

Ведмідь(до дітей). Любі дітки! Допоможіть, будь ласка, розвеселити Пана Коцького своїми іграми, щоб він нас не з'їв. Ви ж такі гарні та розумні. Ви ж поможете? Дівчатка та хлопчики! Ви всі знаєте казку «Кіт у чоботях»? А тепер уважніше подивіться на свої квиточки. І я запрошую сюди тих учасників, у кого намальовані чобітки.

Слухайте завдання. Поділіться на дві команди. Перед вами стоять великі чоботи. Перший учасник кожної команди взувається і перетворюється на «Кота у чоботях». Підходе до кожної кеглі, вклоняється їй. повертається назад, віддає чоботи наступному гравцеві і при цьому повинен мяукнути. Почали!

(Діти грають).

Івасик Та який я пан? Я - звичайний хлопчик! А звуся Івасиком. Діти! Скажіть, будь ласка, в яку казку я потрапив на цей раз?

(Діти відповідають).

Заєць. Так ти не Пан Коцький? Значить, ти не з нашої казки?

Івасик. Звичайно ж ні...

Ведмідь. І то правда. Ти не схожий на звіра. В тебе навіть хвостика немає!

Разом. От халепа!

Заєць. То ти, значить, не Пан Коцький? А всю їжу з'їв!

Ведмідь. Чим ми будемо годувати справжнього Пана Коцького?

Івасик. Друзі, пробачте! Я не хотів...

Ведмідь. Ну, як, діти, пробачимо Івасику?

(Діти відповідають).

Івасик.Допоможіть мені потрапити в рідну казку, друзі!

Заєць.Допоможемо, але як?

Ведмідь.Наші маленькі глядачі прокладуть стежку до іншої казки.

Заєць.Назвіть казки, герої в яких - хлопчики та дівчатка.

(Діти відповідають).

(Звучить казкова мелодія, висвічується стежка ).

Івасик. Спасибі, друзі, за допомогу! Мені час вирушати.

(З'являється Кіт).

Кіт. Що ви накоїли? Пропав мій ставок з рибою та качечками. (Потягується, муркоче).Але мені байдуже! Бо в мене є гарна жінка Лисичка. Вона мені рибку приготує і качок. Ведмідь та заєць! Ходімо до мене в гості вечеряти!

Звірята (разом).Ми згодні! Ходімо, ходімо!

(Звучить музика. Виходить Цар, а за ним - три доньки ).

(Доньки сідають на лаву. Цар дає кожній по відру: старшій-велике, середній -

менше, молодшій - мале. Потім сідає на трон).

Цар.Який сьогодні чудовий ранок! (Позіхає).Так мокро і вогко навкруги, аж плакатихочеться.

(Піднімається, йде до дочок).

Цар. Сьогодні ви повинні добре поплакати, бо ви ж не хочете засмутити свого татуся. Рюмсайте, мої маленькі! Давайте, давайте ще. Ось так! Ось так! Голосніш! Вже краще. Ой, як я люблю такі сльози. Вони - найсмачніші!!! Ням-ням! Аж слина тече, так кортить їх спробувати.

(Підходить до наймолодшої, пальцем куштує сльози).

Цар. Плакото! В тебе, як завжди, несмачні сльози. Та й мало ти плачеш! Чи ти вночі погано спала? Он, бери приклад із сестер. Ба, як рюмсають! Вже й відра повні. А в тебе й дно не покрите. Краще забирайте свої відра та йдіть у світлицю. Там вам буде краще плакати. Та добре ж постарайтесь!

(Доньки йдуть. З'являється Баба-Яга).

Яга. Де це я опинилась? Не розумію, що це за місце? Але мені тут подобається. Всі люди плачуть! Скільки я б пакощів не робила, а такого не бачила. В мене аж настрій піднявся. Так хочеться зробити комусь погано.

(Вона помічає Царя, починає причипурятися).

Яга. Ой, добрий чоловіче, ви не підкажете мені, де це я опинилась?

Цар. Ви знаходитесь у казці «Про Царя Плаксія» . Тут всі плачуть: і дорослі, і малі. Бо я дуже люблю їхні сльози пити.

Яга. Бачу, ти дуже любиш сльози. В мене є таке зілля, що коли ти його даси людям у своєму царстві, то вони будуть плакати і вдень, і вночі. Та стільки сліз тобі наплачуть, що й не підрахуєш.

Цар. Швидше давай мені його!

Яга. Дам, але з однією угодою! Тут зараз буде проходити хлопчик на ім’я Телесик. Він буде просити допомоги, але ти повинен йому відмовити і схопити. Лише тоді отримаєш зілля.

Цар. Добре, я згоден!

(Баба-Яга йде, а за нею зникає Цар).

(На сцені з'являється Плакота, сідає на лавку ).

(Потім з'являється Телесик).

Телесик. Дівчино, чого ти така сумна?

Плакота. Розумієш, у нашому царстві всі повинні плакати за наказом мого батька. Але я не люблю сльози, мені більш до вподоби, коли всі навколо веселі. А ти хто такий?

Івасик. Я - Івасик-Телесик. Як не прикро, але в мене теж горе. Я заблукав і не можу знайти своєї казки.

Плакота. Телесик, я точнісінько знаю - ти не з нашої казки. Але я тобі допоможу. Для цього мені потрібна допомога малят. Я запрошую сюди тих, у кого на квитках намальована повітряна кулька. Діти! Ви всі знаєте Незнайка! Ви пам'ятаєте, як Незнайко літав на повітряній кулі до квіткового міста!? Уявіть собі, що ви - Незнайко. Ваше завдання таке. Перший учасник бере в одну руку відро з речами, в другу руку - повітряну кульку. Добігає до кола, викладає з відра одну річ, повертається назад. Віддає наступному учаснику відро і кульку. І так далі. Останній всі речі збирає у відро і віддає ведучому.

(Йде гра з глядачами).

Голос.Івасику-Телесику, приплинь-бо сюди, Дам тобі я їстоньки, їстоньки-питоньки.

Івасик. Чую, чую, матінко! Дорогі друзі, як я вам вдячний за те, що ви повернули мене в мою казку. До побачення! Щасти вам!

(З'являється Баба-Яга).

Яга. Не вдалося мені заманити Телесика до себе... Скрізь у нього оті, як їх... друзі зна­ходяться. А мені хоч би одного такого друга. Ось ти - будь моїм другом! А ти? Будеш? Не хочеш?...

Діти! Пробачте мені! Я більш не буду себе так поводити. Я теж хочу з вами пограти. Ви згодні?

(Діти відповідають).

Яга. Я вам гру цікаву розповім. Ви знаєте казку «Коник-горбоконик»? Я сюди запрошую хлоп'ят, в яких на квитках намальовано коник. Поділіться на 2 команди. А зараз кожен із вас побуває в ролі Коника-горбоконика. Учасник пригинається, бере м'яч на спину і в такому положенні оббігає кеглі, добігає до фінішу і повертається назад.

(Діти грають).

Яга. Молодці! Ой, і гарно, весело тут у вас. Але і мені вже час повертатися до своєї казки.

(Вибігає зі сцени).

(З'являється Фея).

Фея. Море казок створив народ. То наш неоцінений скарб. Продовжуючи народні традиції, сучасні письменники створюють нові казки, з якими ви ознайомитеся, читаючи книжки.

(Виходять усі герої програми).

Чарівниця. Дорогі друзі! Ми прощаємось з вами, але розлука наша буде недовга. Як тільки кожний із вас візьме в руки казку, всі ми зразу опинимося поруч із вами!

До побачення! До нових зустрічей!

Кiлькiсть переглядiв: 1861

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.